Про Far Cry 3

Far Cry 3 - це момент, коли Ubisoft остаточно зрозуміли: "А що якщо поєднати шутер, наркотичний тріп, виживання, психопатів і туризм?" Формула спрацювала настільки добре, що студія потім ще 10 років робила "Far Cry, але з іншим лиходієм".

Тут усе починається як типовий молодіжний хорор: компанія друзів, райський острів, тусовка, "бро, це буде найкращий відпочинок у житті!" А потім ти вже біжиш через джунглі з автоматом, підпалюєш табір піратів і думаєш: "Мені здається, психотерапія вже не допоможе."

І гра чесно пояснює весь свій сюрреалізм:

- Галюцинації? Наркотичні речовини.

- Вуду? Наркотичні речовини.

- Літаючі предмети? Наркотичні речовини.

- Гігантський бос у твоїй голові? Так, теж.

Але головне тут - острів. Він живий настільки, що іноді здається, ніби природа особисто хоче тебе принизити. Йдеш неуважно?

- крокодил кусає за дупу

- ведмідь ламає тобі хребет

- тигр раптово вирішує, що ти сьогодні вечеря

І все це не просто "для атмосфери". Гра постійно штовхає тебе в прокачку: "Іди полюй. Ший сумку. Відкривай вежі. Зароби ще одну навичку." Так, місцями це вже Ubisoft-конвеєр у зародку. Вежі відкривають мапу, шкури відкривають кишені, а половина острова існує, щоб ти випадково не закінчив гру занадто швидко.

Але стрілянина… ох, стрілянина тут шикарна. Контролер персонажа відчувається важким, живим, фізичним. Біг, віддача, рух - усе має вагу. І саме тому перестрілки досі виглядають краще за половину сучасних FPS, де герой ковзає по підлозі як Roomba із автоматом.

Ну і, звісно, Vaas Montenegro. Людина, яка буквально викрала гру у головного героя. Бо поки Джейсон проходить свій "шлях становлення чоловіка" з виразом обличчя туриста після третього енергетика, Ваас просто заходить у кадр - і ти вже хочеш грати за нього. Настільки він харизматичний, божевільний і живий.

До речі, мультиплеєр і кооп тут теж були напрочуд хорошими. Особливо кооперативні місії, де четверо людей можуть максимально організовано… або максимально тупо штурмувати все живе на острові.

Far Cry 3 - це той рідкісний випадок, коли гра одночасно: дуже "ігрова", дуже тупувата, дуже стильна, і дуже запам’ятовується. Навіть якщо половину сюжету ти проходиш у стані: "Мені здається, цьому острову потрібен не герой. А хороший психіатр."

[8/10]