Про DiRT Showdown


Добрий вечір! Сьогодні в нас у студії гра, яка одного дня подивилася на серію DiRT, чемно відсунула убік блокнот із налаштуванням підвіски й сказала: "А може просто підпалимо шини й повеселимося?" Зустрічайте - DiRT Showdown.

Якщо попередні частини просили акуратно проходити повороти, то тут вас, здається, оцінюють за кількістю диму, металобрухту й сусідів, яких ви випадково відправили в огорожу. Набридли гонки на виживання? Будь ласка, ось дрифт-шоу в стилі Кена Блока. Замало хаосу? Додайте ще вибухів, контактної боротьби й відчуття, що правила дорожнього руху тут існують лише як історичний документ.

Автомобілі не змушують захищати диплом із механіки. Не потрібно годинами підбирати передавальні числа чи вивчати кожну купину траси. Майже всі машини конкурентні, а вибір більше нагадує питання: "Хочу бути швидким чи настільки важким, щоб суперники відскакували від мене, як м'ячики від холодильника?"

Програма вечора:
- красиво зайти в поворот боком;
- ще красивіше вилетіти з нього;
- випадково зробити трюк, ніби так і планувалося;
- увімкнути наступний трек і забути, що колись існували серйозні автосимулятори.

Окрема зірка шоу - музика. Саундтрек тут настільки вдало підібраний, що інколи ловиш себе на думці: навіть якщо зараз вріжешся в бетонну стіну, це все одно станеться під правильний ритм. А режим із дрифт-випробуваннями взагалі перетворює гру на фестиваль автомобільної акробатики.

DiRT Showdown - це не про точність, а про емоції. Вона чесно відмовилася прикидатися серйозним симулятором і влаштувала автомобільне шоу, де головний приз отримує той, хто голосніше за всіх палить гуму й ширше посміхається. Іноді саме такого безглуздого, гучного й абсолютно несерйозного свята колесам і не вистачає.

[8/10]


Коментарі