Про Ryse: Son of Rome



Марк Аврелій, мабуть, зараз перевертається в саркофазі. Не через історичні неточності - а тому, що після Ryse: Son of Rome кожному другому захочеться вийти на балкон, гримнути дверима й пафосно сказати: "За Рим!" Це не історичний епос. Це двогодинний трейлер до бойовика, який випадково розтягнули на цілу гру. І знаєте що? Воно працює.

Головний герой із таким серйозним виразом обличчя рубає варварів, ніби особисто відповідає за весь римський ВВП. Сюжет не витрачає час на зайву філософію: ось ворог, ось меч, ось красивий захід сонця... тепер зробіть із цього максимально пафосну сцену. Діалоги іноді пролітають повз, зате постановка б'є прямо в центр внутрішнього фаната історичних блокбастерів.

Спершу здається, що вся бойова система - це симулятор кнопки вчасно. Але потім відкриваються нові добивання, з'являється потреба хоч трохи думати, кого прибрати першим, а видовищність лише набирає обертів. Так, ворогів не так уже й багато, просто їм регулярно змінюють зачіску, колір штанів і видають інший спис, удаючи, що це зовсім новий вид. Старий театральний прийом: якщо перевдягнути статиста - глядач раптом повірить, що це новий персонаж.

Є лише кілька римських традицій, до яких доведеться звикнути:
- розвилка "ліворуч чи праворуч" існує лише для створення ілюзії демократії;
- після сотого ефектного добивання починаєш підозрювати, що оператор камери отримує більше задоволення, ніж головний герой;
- варвари чемно заходять у кадр саме тоді, коли постановнику потрібен красивий ракурс.

Окремий скарб - режим Колізею. Тут вам урочисто повідомляють, що ви гладіатор. Насправді ж це дуже елітна служба прибирання арени: заходите, прибираєте кілька десятків тіл, отримуєте нову зміну. І так по колу. Римляни називали це видовищем, сучасні HR - стабільною зайнятістю.

Ryse: Son of Rome не дивує глибиною механік, зате дивує тим, як легко змушує захотіти пройти її ще раз. Не заради прокачки чи секретів, а щоб знову відчути себе головним героєм дорогого голлівудського пеплуму, де кожен бій кричить: "Додайте ще диму, ще музики й ще трохи пафосу!" Іноді саме такого чесного, красивого й безсоромно видовищного бойовика не вистачає найбільше.

[8.5/10]

Коментарі