Про Enigmatis: The Ghosts of Maple Creek


Enigmatis: The Ghosts of Maple Creek починається з класичного детективного прийому: героїня отримує каменем по голові й миттєво забуває все, що знала. Звучить як типовий понеділок, але цього разу амнезія стає не ледачим сюжетним штампом, а цілком вдалою причиною розслідувати справу разом із гравцем. Ви обоє однаково нічого не знаєте, тож дедукція працює без читерства.

За відчуттями це цілий сезон детективного серіалу, тільки без реклами прального порошку між сценами. Ходите локаціями, збираєте докази, поступово складаєте їх на дошці розслідування й ловите себе на думці, що вже підозрюєте половину персонажів. І, що приємно, гра регулярно нагадує: "Ні-ні, ти ще не настільки розумний."

Пошук предметів тут не дратує, а головоломки виявилися значно цікавішими, ніж я очікував від жанру. Вони різноманітні, логічні й рідко змушують шукати рішення за принципом "натисни все, що бачиш". Найкраще проходити без підказок, не пропускати загадки й не заглядати в карту кожні десять секунд - тоді атмосфера працює саме так, як задумували автори.

Невеличкий список підозрюваних:
- камінь, який відкриває сюжет краще за сценариста;
- текст, що іноді вигадує нові назви знайомим предметам;
- власна впевненість, що "я вже точно знаю, хто винен" (ні, не знаєте).

Я взагалі не великий фанат ігор у жанрі "пошук предметів", але Enigmatis примудрилася затягнути. Вона не душить складністю, не зловживає містикою й не змушує годинами блукати в пошуках останнього цвяха. Це просто добре зроблений інтерактивний детектив, після якого несподівано ловиш себе на бажанні одразу запускати другу частину.

[7/10]

Коментарі