Уявіть, що Netflix раптом вирішив перевірити, чи не засиділися ви на дивані. Коли сюжет доходить до важливого моменту, замість кнопки "Далі" він простягає вам головоломку. Не складну, не абсурдну, а саме таку, щоб мозок прокинувся й не заважав дивитися далі.
Тут майже все працює на атмосферу: якісно зняті відео, гарні фотографії, живі актори й текст, який не хочеться пролистувати зі швидкістю світла. Гра не прикидається детективом століття і не намагається винайти новий жанр. Вона чесно каже: "Я серіал. Просто іноді подай мені руку." І, як не дивно, цього більш ніж достатньо.
Є лише один персонаж, якого хочеться допитати окремо:
- сценариста, який закінчив серію саме "ось тут";
- продюсера, який сказав: "Продовження? Ну... колись...";
- власне себе, бо все одно хочеться дізнатися, що було далі.
Саме тому рекомендувати MISSING трохи небезпечно. Не тому, що гра погана — навпаки. Проблема в тому, що вона настільки вдало копіює серіал, що успадкувала й найгіршу телевізійну традицію: змусити чекати продовження з таким виразом обличчя, ніби сценарист особисто забрав у вас останні п'ять хвилин фіналу. А продовження немає :(
[7/10]
Коментарі
Дописати коментар