Crytek подивилася на першу частину й чесно сказала: "Знаєте що? Менше джунглів, більше вибухів." Замість величезної пісочниці тут отримуємо видовищний військовий бойовик, який не соромиться бути атракціоном. І, що дивно, ця зміна грі тільки пішла на користь.
Нанокостюм більше не змушує жонглювати режимами, ніби налаштовуєш пральну машину перед пранням. Здібності стали зручнішими, енергія відновлюється швидше, а сам костюм поступово прокачується завдяки інопланетним трофеям. Маленькі відкриті зони дозволяють щоразу обирати стиль проходження: тихенько розчинитися в невидимості чи влаштувати прибульцям і солдатам колективний день знайомства зі свинцем. Причому гра навіть делікатно підказує, як красиво пройти стелсом, якщо раптом захотілося відчути себе Хижаком.
Нью-Йорк виглядає чудово навіть сьогодні. Руїни мегаполіса, якісне освітлення, потужний звук і музика створюють саме той масштаб, який очікуєш від вторгнення іншопланетян. А коли перестріляти черговий загін набридає, сценарій підкидає мінібоса, бронетехніку або ще якийсь голлівудський вибух, щоб гравець раптом не згадав, що в нього є справи поза грою.
Є лише кілька законів життя в нанокостюмі:
- якщо бачиш красиву вулицю - зараз її ефектно зруйнують;
- якщо гра дала вибір між стелсом і штурмом - через хвилину все одно стрілятимуть усі;
- якщо герой мовчить усю гру - це не брак характеру, це економія на сценаристах.
Єдине, чого трохи не вистачає, - більш сміливих ідей. Сюжет чесно відпрацьовує роль літнього фантастичного блокбастера, але великих сюжетних відкриттів не пропонує. Та й після фіналу в пам'яті залишаються радше окремі видовищні сцени, ніж сама історія.
Втім, Crysis 2 чудово зрозуміла власні сильні сторони. Вона перестала прикидатися революцією й стала просто дуже якісним, красивим і динамічним шутером. Іноді цього більш ніж достатньо - особливо коли на тобі костюм, який дозволяє почуватись супергероєм із кулеметом.
[7/10]
Коментарі
Дописати коментар