Свого часу інтерактивне кіно вирішило, що нескінченних перестрілок уже достатньо, й несподівано звернуло не туди. Life Is Strange змішала молодіжний серіал, атмосферу "Ефекту метелика" і повільний геймплей, де головна зброя - діалоги, а найстрашніший бос - незручна розмова з однокласниками.
Перші два епізоди можуть навіть відлякати. Гра не сипле вибухами, змовами чи драмою кожні п'ять хвилин. Навпаки, вона терпляче знайомить із героями, дозволяє звикнути до життя звичайної школярки Макс і лише потім обережно видає її головний козир - можливість відмотувати час назад. Це той рідкісний випадок, коли розробники не кричать: "Дивись, яка крута механіка!", а дають тобі самому поступово в неї закохатися.
Коли вже починаєш жити життям героїні, історія різко набирає обертів. Побутові проблеми підлітків поступово перетворюються на детектив із пошуками серійного вбивці, моральними дилемами та наслідками постійних змін минулого. І хоча виборів тут вистачає, гра не тисне таймером і не влаштовує емоційний шантаж кожні десять хвилин, як це любили деякі інші представники жанру.
Доведеться вирішувати, кого підтримати, кого врятувати, а кого... ні. І, звісно, куди ж без класики: починається все зі шкільних проблем, а закінчується традиційним "ну тепер треба рятувати ціле місто". Схоже, сценаристи просто не змогли втриматися. Це як у бойовиках 90-х: герой ішов купити хліб, а до фіналу вже рятував світ.
Фінал навмисно залишає простір для роздумів і навіть трохи нагадує Twin Peaks. Комусь така недомовленість подобається, комусь - ні. Особисто мені хотілося трохи більше конкретики, але саме такі завершення роками народжують теорії, суперечки й бажання знову повернутися до гри.
Life Is Strange ризикувала майже всім. Повільний темп, величезна кількість діалогів, мінімум екшену - звучить як рецепт комерційної катастрофи. Натомість вийшла гра, яка не просто знайшла свою аудиторію, а фактично сформувала нову. Іноді, щоб залишитися в пам'яті гравців, достатньо не рятувати галактику... хоча наприкінці без цього все одно не обійшлося.
[7/10]
Коментарі
Дописати коментар