Після першої Portal я був упевнений: усе, приїхали. Основні механіки вже вигадані, далі залишилося тільки побудувати нові кімнати й змусити мене ще раз постріляти двома порталами. Як же приємно було помилитися.
Гра з перших хвилин показує, що її фантазія значно більша за квадратні тестові камери. Перед тобою вже не лабораторія, а цілий гігантський комплекс: величезні покинуті зали, конвеєри з переробки турелей, рухомі випробувальні кімнати, що буквально збираються на ходу, і механізми таких розмірів, ніби їх проєктували люди, які вважали слово "скромність" технічною несправністю.
При цьому все не просто існує заради красивої картинки. Комплекс живе власною історією, а уважні фанати знайдуть чимало натяків на всесвіт Half-Life. Складається враження, що десь за стіною саме зараз лежить папка з написом: "Half-Life 3. Не відкривати."
Попри масштаб, головоломки залишаються чесними. Іноді доводиться шукати місце для порталу мало не за пів кілометра від себе або комбінувати десяток механізмів, але рішення майже завжди логічне. Якщо трохи подумати, проходиться все без відеогайдів і шаманських танців навколо монітора.
Та найбільша сила Portal 2 - персонажі. Гра дуже швидко розуміє, що самими головоломками вдруге вже не здивуєш, тому робить ставку на діалоги. У центрі історії всього троє: ви - мовчазна героїня, яка дивовижним чином виживає після всіх експериментів, ГЛеДОС і Вітлі. Спостерігати за їхніми словесними дуелями інколи цікавіше, ніж проходити самі рівні. Вони постійно сперечаються, жартують, маніпулюють, дратують і водночас змушують переживати за себе. Не кожен день співчуваєш штучному інтелекту, який ще п'ять хвилин тому обіцяв тебе ліквідувати.
До знайомих порталів додали світлові мости, екскурсійні промені та три види гелю. Саме гелі найбільше змінюють гру: один змушує літати, інший розганятися, третій відкриває нові поверхні для порталів. Старі механіки раптом починають працювати зовсім по-новому, і кожен новий рівень підкидає ще одну комбінацію.
Окрема причина затриматися надовго - майстерня. Тут тисячі користувацьких карт: від ефектних п'ятихвилинних головоломок до таких, після яких починаєш підозрювати автора у наявності докторського ступеня з просторового мислення.
Кооператив - це взагалі інша гра. Чотири портали замість двох миттєво ламають звичне мислення. Ви вже не просто шукаєте рішення, а будуєте теорії, сперечаєтеся, випадково псуєте геніальний план напарника і через хвилину з'ясовуєте, що саме його безглузда ідея виявилася правильною. Це одна з небагатьох кооперативних ігор, де головний ворог - не монстри, а власна впевненість у своїй геніальності.
Portal 2 кілька разів поспіль перевертає уявлення про власні можливості. Вона дозволяє досліджувати, експериментувати, співпрацювати й, що особливо приємно, перемагати не кількістю куль, а кількістю звивин.
...Незначне, але цілком офіційне пошкодження мозку отримано.
[10/10]
Коментарі
Дописати коментар