Die With Glory - гра, де фраза "ти загинув" означає, що все йде за планом. Поки більшість пригод навчає виживати, тут головне завдання - красиво віддати кінці. Але не абияк. Вікінг заслуговує квиток до Вальгалли, а не банальне падіння з драбини.
За жанром це класичний квест: ходимо, збираємо предмети, спілкуємося з персонажами й час від часу проходимо простенькі мініігри. Родзинка в іншому - історія постійно пропонує альтернативні шляхи. Можна переграти розділ, змінити кілька рішень і раптом дракон залишиться живим, союзники програють, а сюжет піде зовсім іншою стежкою. Приємно, коли нелінійність - це не просто напис на сторінці магазину.
Гумор тут узагалі окремий герой. Діалоги короткі, влучні й без нескінченних жартів "нижче пояса". Особливо тішить літаючий череп, який супроводжує вас всю гру. Він ніби персональний мотиватор: якщо застряг - підкаже, якщо програв - підбадьорить. Хотілося б такого колегу замість деяких менеджерів.
Візуально гра теж має власне обличчя. Яскраві кольори, приємний стиль і легкий ефект об'ємності роблять світ живим. Щоправда, чорно-білі ролики між рівнями виглядають так, ніби їх випадково позичили з іншої гри. Не критично, але трохи вибиває з настрою.
Не все, втім, працює бездоганно:
- окремі стрибки керуються впертіше за козла;
- деякі розгалуження змушують заново повторювати забагато однакових дій;
- музика іноді склеєна так, ніби діджей теж мріяв швидше потрапити до Вальгалли.
Саме повторення стають головною проблемою. Нелінійність - чудова річ, але коли заради іншої розвилки вкотре виконуєш ті самі дії, гра починає більше нагадувати заповнення податкової декларації, ніж захопливу пригоду. Іронічно, адже головний герой прагне героїчної смерті, а гравець - просто не заснути від рутини.
Попри це Die With Glory залишає дуже тепле враження. Оригінальна ідея, чудовий гумор, симпатичний світ і скандинавська атмосфера легко переважують більшість недоліків.
[6.5/10]
Коментарі
Дописати коментар