Жодних вступних роликів, навчань чи тексту на пів екрана про те, як натискати кнопку стрибка. Вас просто кидають у дивний світ, і вже за кілька хвилин мозок сам починає збирати пазл із тривоги, цікавості та легкого бажання озирнутися через плече.
Сюжет майстерно водить за ніс. Спочатку здається, що це мало не духовне продовження Limbo, потім гра різко змінює напрямок, занурює під воду, підкидає нові загадки, а фіналом взагалі вибиває табуретку з-під усіх ваших теорій. І найприємніше - усе це без жодної репліки. Сценаристи тут явно довіряли гравцю більше, ніж сучасні ігри з їхнім синдромом "пояснимо ще раз, раптом забув".
Головоломки показують рідкісне почуття міри. Вони не намагаються довести, що розробники закінчили факультет прикладної математики. Усе будується на фізиці, уважності та правильному моменті. Якщо помилилися - гра не карає півгодинним відкатом, а спокійно повертає трохи назад і пропонує спробувати ще.
Найбільше напруження створюють не самі задачі, а атмосфера. Кожна помилка відчувається болісно, бо граєте ви не за броньованого суперсолдата, а за звичайного хлопчика. Є крапля гумору, а якщо придивитися - не все довкола жорстоко і жахливо. Деякі герої хочуть вам допомогти, наскільки б сильно ви не творили супротив, або як жахливо не виглядали.
Візуально Inside - окремий майстер-клас:
- геніальна 2.5D-постановка;
- жива фізика;
- десятки непомітних анімацій;
- тло, яке розповідає історію.
Музика й звук поводяться так само стримано. Вони не кричать: "Зараз буде страшно!" Замість цього тихо підкручують напругу або, навпаки, дарують коротку ілюзію безпеки. Саме ілюзію, бо гра дуже швидко нагадає, що комфорт тут видають за талонами.
Результат - трилер з антиутопією та реалістичним жахом. Історія з інтригою і співпереживання герою, без слів і прелюдій, вміло передає це в гру. Це – мистецтво.
[9/10]
Коментарі
Дописати коментар