Firewatch - одна з тих ігор, які доводять, що для сильних емоцій не потрібні ані тисячі ворогів, ані дерево навичок на три поверхи. Достатньо чоловіка з непростим життям, лісу, рації й сценаристів, які добре знають, як гратися з людськими очікуваннями.
Бородатий хлопець у шортах із непростою долею намагається перепочити і зібратися з думками на новій роботі, далеко від цивілізації. Але, мабуть, - у тихому вирі чорти водяться...
Сюжетних ліній тут кілька: особиста драма героя, всесвітня змова та історія співробітника. Начебто тільки ходимо, діалоги ведемо по рації, але наскільки вдало гра балансує між драмою та трилером – передати вкрай важко. І ось драми я якраз і не очікував тут побачити.
Загадка та інтрига дійсно є, але кожен її сприйме по-різному. Майстерно водячи за носа героя і здавалося б стрибаючи від одного завдання до іншого всі історії стрімко переплетені, - підганяючи гравця до дії.
Візуально гра чудова. Стилізована графіка не намагається змагатися за фотореалізм, зате має власний характер. Музика поводиться дуже стримано - не лізе на передній план, а лише тихо підкручує напругу тоді, коли це справді потрібно.
Ігровий процес без критичних недоліків, але й не без неприємностей:
- можна застрягти в камінні;
- іноді герой говорить у власну руку без рації;
- завантаження глав часом вирішують трохи помедитувати перед стартом.
Найбільше запитань викликає фінальна частина. Основна сюжетна лінія розгортається настільки стрімко, що не завжди встигаєш осмислити всі деталі. Складається враження, ніби сценаристи чудово готували вечерю дві години, а потім попросили проковтнути десерт за двадцять секунд.
Firewatch залишає лише позитивні враження, схожі на цікавезне кіно, яке дивишся вперше.
[8/10]
Коментарі
Дописати коментар