Про Call of Duty: Black Ops 2


Якщо більшість Call of Duty проходяться за принципом "біжи, стріляй, вибух, титри", то Black Ops 2 несподівано просить ще й іноді слухати, що відбувається. Найсильніша сторона кампанії - сюжет. Історія стрибає між різними часовими періодами, обертається навколо родини Мейсонів, але головною зіркою шоу стає Менендес - один із найкраще прописаних антагоністів серії. Саме через нього перестрілки отримують хоч якийсь емоційний сенс.

Гра ще й дозволяє трохи погратися з наслідками ваших рішень. Подекуди сюжет розгалужується, фіналів кілька, а деякі події відкриваються зовсім інакше. На геймплей це впливає не драматично, зате приємно усвідомлювати, що Call of Duty хоча б робить вигляд, ніби ваш вибір важливіший за калібр автомата.

Постановка місій традиційно шикарна. Спочатку ви верхи на коні збиваєте гелікоптери десь у 70-х, потім уже літаєте на футуристичному винищувачі у 2025 році. Далі зачищаєте місто під прикриттям крокуючого броньованого монстра, а ще через десять хвилин знову бігаєте джунглями з мачете. Логіка? Це ж Call of Duty. Тут головне, щоб вибухало красиво.

Мультиплеєр - саме той випадок, коли нічого революційного не потрібно. Карти чудові, темп шалений, баланс відточений роками. Відчувається, що левову частку часу розробники витратили саме на мережеві режими, а не лише на те, щоб черговий міст ефектно складався під час катсцени.

Зомбі теж підросли. Карти стали більшими, кожна отримала власний стиль і набагато складнішу структуру. Це вже не режим "постріляти після роботи", а повноцінний кооперативний марафон, де без командної роботи вас дуже швидко переконають, що людський мозок - справді делікатес.

Технічно гра досі виглядає гідно, хоча любов серії до коричнево-сірого фільтра нікуди не поділася - іноді здається, ніби оператор випадково пролив каву прямо на камеру. Зате саундтрек і звукові ефекти чудові. А от локалізація... російське озвучення настільки неприродне, що деякі герої звучать так, ніби читають погрози з інструкції до акторскої гри.

Black Ops II не стала моєю улюбленою Call of Duty - це вже справа смаку. Але саме серед усіх Black Ops вона, на мою думку, досі залишається найсильнішою: із чудовим лиходієм, несподівано хорошим сюжетом і кампанією, яку пам'ятаєш не лише через кількість вибухів.

[7.5/10]

Коментарі