Про Call of Duty: Ghosts


Call of Duty: Ghosts отримала стільки стусанів від фанатів, ніби особисто відповідала за всі щорічні релізи серії. Насправді ж це далеко не найгірший Call of Duty. Просто їй не пощастило вийти після Black Ops 2, яка підняла сюжетну планку так високо, що наступна частина її навіть не побачила.

Історія тут максимально проста. Якщо чекати хитромудрих інтриг, моральних дилем і несподіваних поворотів - краще одразу проходити повз. Але якщо приходите за тим самим голлівудським атракціоном, де ви рятуєте світ кожні двадцять хвилин, Ghosts чесно відпрацьовує кожен витрачений... патрон.

Кампанія постійно змінює декорації. То авіаносець розвалюється просто під ногами, то ви штурмуєте об'єкти в космосі, то пірнаєте під воду, то берете участь у танковому наступі. Логічний зв'язок між деякими сценами іноді нагадує монтаж трейлера, але хто рахує, коли навколо все красиво вибухає?

Окрема зірка шоу - німецька вівчарка Райлі. Її можна сприймати як чергову маркетингову фішку, але дуже швидко стає зрозуміло, що це чи не єдиний персонаж, за якого справді переживаєш. Решта героїв виконують свою головну функцію - стояти поруч, поки Райлі вкотре рятує ситуацію.

Але справжній скарб ховається не в кампанії, а в режимі Extinction. Замість уже трохи втомлених зомбі тут інопланетна зараза, командна робота і постійний тиск. Треба:
- зачистити сектор;
- встановити заряд;
- втекти до вибуху;
- не забути витягнути друзів із чергової халепи.

Саме тут видно, що нові механіки й система керування персонажами були створені не заради галочки. Режим затягує на години й легко затьмарює сюжетну кампанію. Шкода лише, що про нього згадують значно рідше, ніж про невдалу історію.

Ghosts не ідеальна. Анімації місцями дивують дивними позами, сюжет не претендує на літературну премію, зате звук, масштаб локацій і класичний мультиплеєр роблять свою справу. Це не революція серії, а міцний бойовик, якому просто не пощастило опинитися між завищеними очікуваннями та чужими амбіціями. Іноді цього цілком достатньо, щоб отримати свою порцію вибухового задоволення.

[8/10]

Коментарі