Про Hue

Іноді інді-розробники вигадують настільки просту ідею, що дивуєшся: як ніхто не зробив цього раніше? Hue - саме такий випадок. Це платформер-головоломка, який побудований навколо однієї механіки: змінюючи колір фону, герой буквально стирає з реальності об'єкти такого ж кольору.

Головного героя звати Х'ю. Так, це одночасно і ім'я, і гра слів із англійським Hue - "відтінок". Він шукає свою матір, знаходячи по дорозі листи з філософськими роздумами про кольори, сприйняття світу та інші серйозні теми. Проблема лише в тому, що сама історія запам'ятовується значно гірше, ніж процес відкривання дверей правильним відтінком помаранчевого.

Сюжет тут існує радше як аудіокнига між головоломками. Жіночий голос читає листи, герой мовчить, а гравець поступово переходить із кімнати в кімнату. Хотілося б трохи більше гумору. Бо коли гра намагається бути надто серйозною через кожну знайдену записку, починаєш чекати не драматичного одкровення, а хоча б одного жарту від скелета в кутку.

Зате з головоломками все чудово. Формула максимально проста: є двері, є ключ, між ними стоїть проблема. Але що далі, то більше кольорів, пасток і механік підкидає гра. Повітряні кульки, лазери, фарби, кольорові пастки та комбінації, які поступово змушують мозок працювати на частоті дизайнерів інтер'єру після третьої чашки кави.

Спочатку темп здається надто повільним. Гра довго пояснює очевидне і дуже обережно додає нові кольори. Але потім стається магія: останні глави ковтаються одна за одною, а бажання лізти в інтернет за рішенням майже не виникає. Просто тому, що розв'язувати ці загадки цікавіше самостійно.

Окремий плюс - турбота про людей із проблемами сприйняття кольорів. Якщо рожевий уже починає сваритися з фіолетовим за право бути "майже однаковим", гру можна налаштувати так, щоб кожен колір мав власний символ. Дуже розумне рішення для гри, яка буквально побудована на кольорах.

Візуально Hue нагадує старі ігри епохи Spectrum: мінімум деталей, максимум контрасту. І це працює. Звук приємний, музика не набридає, керування точне, а персонаж рухається саме так, як очікуєш від хорошого платформера.

У підсумку історія тут радше виконує роль приводу для головоломок, ніж навпаки. Співпереживати героям особливо не хочеться. Зате унікальна механіка, грамотне ускладнення та якісно побудовані загадки витягують гру на дуже високий рівень. Hue не змусить плакати над сюжетом, але цілком може змусити хвилин десять дивитися на екран і думати: "Добре, а якщо цей фон зробити жовтим?.."

[7/10]