Kelvin and the Infamous Machine - це гра про подорожі в часі, де найбільшу подорож доводиться здійснювати не між епохами, а між пікселями в пошуках потрібного предмета. Іноді здається, що головний винахід тут не машина часу, а машина випадкового підбору рішень.
Сюжет починається багатообіцяюче. Божевільний професор Едвін Лупін образився на людство через недостатню кількість овацій на свою адресу і вирішив особисто виправити історію. А ви, в ролі його асистента Кельвіна, біжите за ним крізь час, рятуючи спадщину людства від творчої кризи одного науковця.
Допомагати доведеться не абикому:
- Леонардо да Вінчі;
- Ісааку Ньютону;
- Людвігу ван Бетховену.
Фактично це список людей, які досягли в житті трохи більшого, ніж... ти.
Найкраще в грі - її зовнішність. Намальовано все дуже красиво, локації приємні для ока, музика вдало підлаштовується під епоху, а озвучка персонажів місцями навіть витягує жарти краще за сам сценарій. Щоправда, іноді репліки стрибають по гучності так, ніби звукорежисер теж експериментував із машиною часу.
А ось із головоломками починаються пригоди іншого роду. Теоретично це класичний квест. Практично ж відчуття таке, ніби розробники заховали логіку в іншій часовій лінії.
Приблизна формула успіху виглядає так:
- 30% - зрозумів логіку;
- 20% - випадково здогадався;
- 50% - натискав усе підряд, поки гра не здалася першою.
Підказок небагато, бігати між екранами доводиться часто, а деякі рішення народжуються не з дедукції, а з чистої впертості. Найчесніше, що сам герой наприкінці майже визнає: так, я теж особливо не розумів, що роблю.
Гумор присутній, відсилання до попкультури теж. Але більшість жартів викликають не сміх, а ввічливе кивання головою на кшталт: "Ага, мабуть це було посилання на щось відоме".
У підсумку Kelvin and the Infamous Machine виглядає значно краще, ніж грається. Видно, що автори старалися, довели проєкт до релізу і зробили технічно акуратний продукт. Але особисто для мене подорож у часі закінчилася десь на третині проходження.
Просто тому, що шукати правильне рішення методом наукового тику виявилося складніше, ніж винайти машину часу самому.
[6.5/10]
Коментарі
Дописати коментар