NBA Playgrounds - це баскетбол для людей, які хочуть робити слем-данки, а не читати дисертацію про налаштування захисних схем. Якщо серія NBA 2K іноді нагадує курси підвищення кваліфікації тренера, то Playgrounds - це дворовий майданчик, де головне красиво влетіти зверху в кільце і не ставити зайвих запитань.
Забудь про складні комбінації, сьогодні ми будемо стрибати вище за здоровий глузд.
Особливо якщо ви краще пам'ятаєте баскетболістів дев'яностих і двотисячних, ніж половину сучасної ліги. Тут можна зібрати команду мрії, яка в реальності ніколи не існувала, і дивитися, як легенди різних епох раптом знаходять ідеальне взаєморозуміння.
Виходить щось на кшталт спортивного фанфіка, тільки з данками.
Приємно, що гра постійно підштовхує експериментувати зі складами. Для виконання випробувань потрібні блок-шоти, дальні кидки, alley-oop передачі та інші баскетбольні радощі. Тому швидко перестаєш обирати улюбленців і починаєш поводитися як божевільний селекціонер.
Окремий плюс - система колекціонування. Нові картки гравців відкриваються за перемоги та рівні, без нав'язливого прохання залишити половину зарплати у внутрішньоігровому магазині. Для сучасного спортивного жанру це вже майже благодійність.
Щоправда, збирати всіх доведеться довго. Дуже довго.
Настільки довго, що ви встигнете кілька разів відкрити різні версії одного й того ж баскетболіста. Наприклад, місцевий Шакіл О'Ніл розмножується між командами активніше, ніж легенди про нього в інтернеті.
Візуально гра нагадує мультфільм про баскетболістів, які забули про фізику. Усі перебільшені, карикатурні й постійно творять щось видовищне. Єдина проблема - надмірний motion blur, через який іноді здається, що матч дивишся крізь окуляри, змащені маслом для картоплі фрі.
Керування освоюється за кілька хвилин, але не варто думати, що це кнопкодавка без глибини. Досвідчені гравці легко покажуть різницю між "я натискаю кнопку кидка" і "я точно знаю, де через три секунди буде м'яч".
Особливо радує кількість анімацій та індивідуальних прийомів. Деякі зірки мають власні фірмові рухи, які спрацьовують у потрібному місці й у потрібний момент. Завдяки цьому гравці відчуваються не просто картками зі статистикою, а справжніми персонажами.
Порівняння з NBA Jam напрошується саме собою. Старший родич був швидшим, хаотичнішим і кричав "Boomshakalaka!" частіше, ніж це дозволяє техніка безпеки. NBA Playgrounds спокійніша, але натомість дає більше простору для різних складів, тактики та індивідуальності баскетболістів. NBA однозначно краще, але зараз їй немає альтернативи.
У підсумку це дуже приємна спортивна аркада. Не симулятор, не кіберспорт і не енциклопедія баскетболу. Просто весела гра, де двометрові легенди можуть стрибати як супергерої, а кожен матч нагадує конкурс на найефектніше порушення законів гравітації. Іноді цього більш ніж достатньо.
[6.5/10]
Коментарі
Дописати коментар