Про Mad Max (2015)

Mad Max 2015 року – це гра, яка з перших хвилин вражає своєю атмосферою та деталізацією. Постапокаліптичний світ виглядає живим і неймовірно красивим у своїй занедбаності. Кожен табір ворога має унікальну структуру, і хоч елементів не так багато, вони гармонійно вписані у світ гри. Ручна робота помітна в дрібницях та відмінних ігрових механіках: від розмінування мінних полів із собакою до небезпечних поїздок на авто під час грозових штормів. Механіка боїв, явно натхненна серією Batman від WB, додає драйву кожному протистоянню.

Однак після кількох годин гри стає зрозуміло, що різноманітність завдань у відкритому світі обмежена. Більшість із них зводиться до зачистки таборів, що з часом стає рутинною справою. Для покращення автомобіля доводиться зачищати значну частину карти, що може викликати втому (інколи здається, що граєш в MMO). Сюжетні місії більш цікаві та різноманітні, але їх занадто мало, щоб компенсувати монотонність інших завдань.

Загалом, Mad Max пропонує вражаючий візуальний та ігровий досвід на початку, але з часом гра втрачає свій шарм через недопрацьованість ігрового процесу та штучне затягування часу. Світ, у якому ніхто не викликає симпатії, включаючи головного героя, захоплює своєю жорстокістю та ідеями. Однак після кількох годин гри починаєш відчувати розчарування від одноманітних активностей і поведінки персонажів, інколи навіть втрачаючи інтерес до сюжету. Спочатку гра здається шедевром, (саме через ці механіки і деталі я раджу гру) але поступово перетворюється на звичайну прохідну пригоду.

65/100