Про Ship of Fools

 

Двоє гравців бігають по кораблю, тягнуть гармати, носять ядра і відстрілюються від морських чудовиськ. Та що ви розумієте в «екшонах», матросе? Ship of Fools — це симулятор морських труднощів, де твій напарник раптом вирішує полити гармату замість гасити пожежу, або бігати від тебе з єдиною гарматою на кораблі.

Кожен забіг — нова пригода: карта процедурно змінюється, вороги мають свої фокуси, а боси чекають на краю океану, щоб нагадати, що вас тут ніхто не любить. Якщо ти потонув — не біда, герой просто прокидається на березі, наче після корпоративу. Гра милосердна, але не дурна: місця на кораблі мало, тож доводиться вирішувати — ставити гармату, артефакт чи просто залишити куток для трофеїв із запливу, бо скоро там точно щось загориться.

Візуальний стиль — як якби Don’t Starve і Sea of Thieves, об’ївшись мушель, переповідали одну історію. А ритм — як Overcooked на хвилях: постійна зайнятість, крики, весло в руках і напарник, який випадково отримав ним по голові. Але саме ця хаотичність і створює драйв — коли корабель тріщить по швах, ти одночасно ремонтуєш, стріляєш і лаєшся, і при цьому чомусь усміхаєшся.

З точки зору геймдизайну, це майже ідеальний кооп-цикл: короткі сесії, чіткий фідбек, відсутність покарання за фейл. Баланс побудований навколо спільного виживання, а не змагання. Ship of Fools не намагається бути глибокою — вона просто весела, гармонійна і тримає гравця в потоці. А якщо порахувати всі види ворогів, зброї, артефактів і героїв — виходить напрочуд варіативна.

Якщо коротко — це гра, де навіть програш виглядає як свято. І хоч ти знаєш, що знову потонеш, все одно запускаєш ще один заплив. Бо що може піти не так, коли на палубі двоє дурнів із веслами?

[8/10]