Ukraine Defense Force Tactics - це покрокове тактичне очікування, яке швидко перетворюється на важке виживання під карикатурною маскою.
Ключове, що треба зрозуміти до старту: це не набір цікавих місій. Це одна мапа, яка генерується "плюс-мінус по-іншому", і нескінченний тиск ворога. Тобі дають п’ять одиниць військ - з амбітною метою вбити 1000 ворогів. Це імітація сучасних наказів? Ти, звісно, бережеш війська, але це не той випадок, коли "неможливе стає неминучим".
Класичний жанр тактичної покрокової гри: піхота, танки, артилерія - і ворог, який десь там, у тумані війни, вже поспішає використати твої помилки. Формально - усе, що ми любимо: контроль точок, засідки, позиціонування. Практично - ти просто намагаєшся не втратити свої 5 юнітів швидше, ніж гра підкрутить складність.
Цілі звучать амбітно: або захопити 5 точок, або знищити 1000 ворогів. Перше - довгий шлях через прокачку. Друге - просто цифра для накопичення. Є прокачка, є різні стартові набори з варіаціями між піхотою та артилерією. Начебто це дає простір для тактики. Але відчуття таке, ніби тобі дали інструменти для шахів… а посадили грати в нескінченні шашки.
Механіки місцями приємні: піхота ховається в будівлях, танки маскуються в кущах, з неба падають бонуси - від "ворог пропускає хід" до "нанести 7 урону, але з відкладеним ефектом". Після смерті ворог залишає пакунок, який дає додатковий хід. І це, мабуть, один із небагатьох моментів, коли ти відчуваєш себе не жертвою, а хижаком. На дві секунди.
А тепер про інтелект ворога. Він… є. Але дуже прямолінійний. Ворог просто йде на тебе. Йому байдуже на точки, позиції, бонуси, сенс життя. Він бачить тебе - він іде. Це не тактика. Це черга в супермаркеті, де всі вирішили стояти в одну касу.
З часом вороги стають сильнішими: більше урону, броні, дальності. Ти - ні. І якщо для виживання це нормально, то для стратегії - відверто нудно.
І ось тут починається головне. Гра ніби має всі елементи стратегії: позиціонування, ресурси, варіативність. Але відчувається як… прототип. Наче хтось сказав: "Окей, це база. А тепер зробимо контент, місії, сценарії…" - і на цьому моменті світло вимкнули.
Що зробив би я? Додав би хоча б 10 сюжетних місій із заздалегідь прописаними сценаріями й різною складністю ворогів - щоб гра перестала бути одним довгим "тримайся як можеш". У режимі виживання - додав би випадкові цілі: вибий ворога з північної зони, утримуй точку 10 ходів, знайди радіопередавач. З’явився б і виклик для досвідченого гравця, і нормальний роуглайк-режим, у який хочеться перегравати, а не морально готуватися до втрат як до податків.
[6/10]
Коментарі
Дописати коментар