Beatbuddy - це гра, яка виглядає так, ніби хтось узяв Rayman Legends, електронний фестиваль музики і дуже дивний сон саунд-дизайнера - а потім сказав: "А тепер нехай усе рухається під біт."
У світі Beatbuddy все живе в ритмі музики. Риби пульсують. Механізми качаються. Навіть вороги поводяться так, ніби виросли десь між техно-клубом і музичною школою для кальмарів.
Фішка гри - ритм. Рух, удари, прискорення - усе зав’язано на музиці. І саундтрек тут реально чіпляє. Такий електронний вайб, під котрий гравець має кивати головою з посмішкою.
Особливо кайфові моменти з батискафом. Раптом вмикається повна композиція, музика розкривається на максимум - і ти вже не пливеш, а летиш під водою, ніби у нічному кліпі MTV.
Але гра не тільки про "ой як красиво блимає". Тут ще й лабіринти. І місцями такі, що починаєш згадувати маршрут, як кур’єр у старому спальному районі.
Іноді Beatbuddy ще й раптово стає складною. Причому не "приємно напруженою", а: "Чому ця музична медуза вимагає від мене реакцію кіберспортсмена?"
Ще трохи дивно, що треки часто грають не повністю, а шматками й шарами. Наче діджей постійно дражнить: "Хочеш повну версію? Заслужи."
І так, фінального епічного боса тут не завезли. Гра просто акуратно закінчується, ніби музичний альбом, який забув про останній вибуховий трек.
У бонусах розробники запхали не "100 концепт-артів для галочки", а справжні фото й матеріали про створення гри. І це додає відчуття, що проєкт робили не "по KPI", а люди, які реально любили свій дивний музичний акваріум.
Beatbuddy - дуже дивна, стильна гра. Не ідеальна. Але з тією рідкісною енергією, коли видно: розробники самі кайфували від того, що створювали.
[7/10]
Коментарі
Дописати коментар