Про LEGO City Undercover

 

LEGO City Undercover - це ніби Шрек став поліцейським і почав працювати у дитячому GTA. Звучить як погана ідея. Але працює ідеально.

Для тих, хто в дитинстві будував LEGO-містечка з кривими дорогами й одним поліцейським на все населення - це чисте занурення у спогади. Тільки тепер твої дитячі фантазії озвучені, заскриптовані й постійно жартують через призму The Matrix, Armageddon та поліцейських серіалів.

Гра подається з таким пафосом і пародіюванням, ніби це кримінальний бойовик Michael Bay, але всі персонажі розсипаються на кубики від удару дверима. І це прекрасно.

Відчувається, що тут було менше "контролю зверху", ніж у LEGO-ігор по великих франшизах. Менше стерильності - більше дивних ідей. Тому Чейз Маккейн під прикриттям може перевдягатись у пожежника, астронавта, фермера, боксера і ще 20 професій - бо так можна! Тим паче для героя, який може і курку врятувати, і трактор угнати.

Гумор тут - окрема магія. Ти очікуєш рівень жартів "свиняче пердіння", а в результаті ловиш себе на тому, що регочеш із тупуватих бандитів, які підозрюють Чейза настільки повільно, що починаєш розуміти: це жарт уже не для дітей, а для твого дорослого мозку, який давно забув, як просто веселитися без сарказму.

Місто величезне й забите активностями. Полювання на колекційні дрібнички, зачистка мапи, відкриття абсолютно непотрібних, але життєво важливих персонажів для ачивок. І гра чудово розуміє, що 80% часу ти займаєшся дурницями не тому, що треба - а тому, що цікаво.

Ну і так, усе можна проходити вдвох. Бо LEGO-гра без кооперативу - це як конструктор без кубиків. Твої ноги давно сумують за часом коли вони наступали на детальки.

Так, місцями гра менш відшліфована, ніж LEGO-проєкти по великих ліцензіях. Але натомість у неї є власне обличчя. І своя дурнувата чарівність.

[8/10]