Kena: Bridge of Spirits - це гра, яка виглядає так, ніби Pixar раптом вирішили зробити Souls-like для дівчаток. Замість лицарів у проклятих руїнах тут пухнасті чорнильні кульки, чарівний ліс і головна героїня, яка більше схожа на принцесу мультфільму, ніж на машину для винищення босів.
Перші години Kena буквально продає себе очима. Насичені кольори, фантастичні пейзажі, магічні ефекти - усе виглядає настільки гарно, що хочеться постійно тиснути кнопку скриншота. Іноді навіть частіше, ніж кнопку атаки.
Світ тут милий до рівня передозування цукром. Маленькі чорнильні пухлики бігають поруч, допомагають у головоломках і викликають стабільне "мі-мі-мі". А потім гра без попередження знайомить вас із босом, який відправляє головну героїню на перезавантаження за один-два удари.
Оце поворот.
Геймплей побудований навколо дослідження великої мапи, прокачування здібностей і поступового очищення світу від місцевої темної напасті. Прокачок тут насипали щедро, секретів багато, здібностей вистачає. Проблема лише в тому, що гра іноді поводиться як екскурсовод, який сам заблукав.
Персонажі можуть урочисто повідомити: "Наш володар тебе чекає!" І ти слухняно біжиш у вказаному напрямку. Через десять хвилин з'ясовується, що це був не той напрямок.
Ще через п'ять хвилин ти стоїш посеред локації в позі Траволти з мемів і намагаєшся зрозуміти, чи це загадка, чи навігація вирішила взяти вихідний.
Дослідження теж іноді приносить сюрпризи. Бачиш цікаву місцину, думаєш: "О, напевно секрет". Стрибаєш перевірити. Провалюєшся в текстури. Секрет знайдено.
Особливо дивно виглядають діалоги. Для гри, яка так відчайдушно хоче розповісти емоційну історію про духів, втрати та зцілення, персонажі говорять напрочуд бездушно. Озвучення теж не допомагає. Подекуди складається враження, що актори це піратські перекладачі.
А ось боси - це вже зовсім інша історія.
Кожна велика битва виглядає як окремий виступ художнього відділу. Нові механіки, ефектні атаки, красиві арени та справжній виклик. Саме тут гра показує свій характер і нагадує, що за мультяшною зовнішністю ховається доволі вимогливий екшен.
Що працює найкраще:
- неймовірна картинка;
- дизайн босів;
- чорнильні пухлики, які автоматично отримують премію за милоту.
Що працює гірше:
- навігація;
- діалоги;
- відчуття цілісної пригоди.
У результаті Kena: Bridge of Spirits нагадує красиву гру, яку робили заради трейлеру для продажів. Якщо ви прийшли за графонієм, босами та красивими шпалерами для робочого столу - будете задоволені. Якщо ж чекали великої пригоди, яка поведе вас за руку крізь магічний світ, то приготуйтеся: місцеві духи лісу самі не дуже розуміють, куди вас вести.
[5/10]
Коментарі
Дописати коментар