Strategic Mind: Spirit of Liberty - це гра, яка спочатку вчить тебе перемагати, а потім із задоволенням пояснює, що справжня війна працює зовсім не так.
Перші години ще здаються "ну ок, тактика як тактика". А потім починається справжня робота: захоплюєш склади, тримаєш точки, рахуєш техніку, бережеш кожну машину так, ніби вона остання в країні, і в якийсь момент ловиш себе на думці, що гра перетворила тебе на людинину, яка радіє не перемозі, а тому, що ще одна гармата дожила до кінця бою.
Черговий наступ? Нові трофейні танки? Авіація готова? Вітаємо, тепер відступайте. Причому швидко, організовано і бажано без паніки. Саме місії відступу стали для мене найсильнішими моментами кампанії. Після десятків ходів, де ти збираєш армію по гвинтику, раптом доводиться рятувати те, що ще можна врятувати, поки на обрії з'являються чергові сотні ворожих машин. І ось уже не мрієш про героїчний прорив, а молишся, щоб артилерія встигла прикрити колону, яка тікає через останній міст.
Подача теж серйозна: історичний фронт, альтернативна гілка, відеовставки, погодні умови, бронепотяги, логістика, укріплення, настройки складності на будь-який смак. Видно, що серія вже напрацювала м'язи й не соромиться ними користуватися.
Звісно, не обійшлося без дрібних проблем. Тексти іноді помиляються, а видовищні анімації танків дуже швидко відправляються в налаштування на заслужену пенсію. Після сотого переміщення техніки хочеться бачити результат, а не ще одну кінематографічну подорож танка повз ялинку.
Альтернативна історія після важкого історичного фронту сприймається трохи як оптимістична фантазія на фоні реальної м'ясорубки.
Strategic Mind: Spirit of Liberty не розважає війною - вона змушує зрозуміти її ціну. І коли після десятків годин кампанії дивишся на карту, всипану втратами, спаленою технікою та залишеними позиціями, думка залишається лише одна: "ніякої легкої перемоги тут не було".
[8/10]
Коментарі
Дописати коментар