Threads of War - це той випадок, коли ти запускаєш гру заради ностальгії по Battle City, а через годину сидиш над картою й думаєш, якого біса дрон пролетів над моїми укріпленнями і розніс базу. Несправедливо? Так. Цікаво? Теж так.
Гра має дві великі переваги, і вони помітні одразу. Перша - додаткові механіки, які не просто існують для галочки, а постійно змушують змінювати тактику.
Тут на вас повзе піхота, яку треба буквально переїжджати. Тут літають дрони, яким байдуже на ваші красиві оборонні лінії. Тут працює артилерія, яка нагадує, що стояти на одному місці - шкідлива звичка.
Коротше кажучи:
- засів у кущах - програв;
- забув про фланг - програв;
- вирішив, що все під контролем - особливо програв.
Між місіями відкриваються перки, причому в обмеженій кількості. Не можна просто нафармити все підряд і перетворитися на броньований трактор апокаліпсису. Додається й сюжетний шар про перші роки повномасштабної війни та історії військових. І дивує не сам факт його наявності, а те, наскільки органічно він вплітається в гру.
Окремої згадки заслуговує візуальний стиль. Вишиванкові орнаменти, стилізовані меню, впізнаваний український характер. Це виглядає настільки незвично, що спочатку здається експериментом, а потім ловиш себе на думці, що інші меню тепер виглядають нудно.
Але поверх усієї цієї краси лежить головний ворог гравця - керування.
Танк має інерцію, анімації повороту і власне бачення життя. Якщо вам терміново треба відступити, машина спочатку подумає про сенс існування, завершить анімацію і лише потім погодиться рухатися. На геймпаді це особливо відчутно. Не ти керуєш танком, а ви ведете складні переговори. До цього звикаєш, але це не той випадок коли ти приймаєш світ гри, а ліпше адаптуєшся під кривизну реалізації.
Меню теж вирішило бути творчим. Один пункт працює на стіку, інший на хрестовині, третій просить підтвердження виходу, а четвертий просто існує поза межами людської логіки.
І все ж є тут якась дивна магія. Та сама, через яку колись хотілося пройти ще один рівень перед сном. Тільки тепер ти точно знаєш, що попереду є фінал, кампанія має кінець (визначену кількість міссій), а кожна місія наближає до нього. І це працює ще сильніше.
Threads of War місцями недопрацьована, подекуди незграбна, але дуже винахідлива. Вона постійно підкидає нові, випадкові ситуації, змушує адаптуватися і чесно випробовує нерви.
[7/10]
Коментарі
Дописати коментар