Про Mafia: Definitive Edition

 

Mafia: Definitive Edition - одна з тих ігор, після яких ще кілька днів хочеться говорити повільніше, носити капелюха й вирішувати будь-який конфлікт фразою: "Ми ще повернемося до цієї розмови". Це не пісочниця, де потрібно самому шукати пригоди. Гра бере вас за комір і проводить через одну з найкращих кримінальних історій в іграх, лише роблячи вигляд, що відкритий світ існує не тільки для красивих поїздок.

Історія Томмі Анджело досі залишається однією з найкращих у відеоіграх. Звичайний таксист крок за кроком підіймається мафіозними сходами, де за красивими костюмами, дорогим алкоголем і гучними обіцянками завжди стоїть рахунок, який доведеться оплатити. Персонажі тут запам'ятовуються не тому, що багато стріляють, а тому, що їм віриш.

Місто не потопає в сірому милі, як Mafia 3, а передає атмосферу 30-х років яскравими вулицями, розкішними автомобілями й особливо красивим нічним освітленням. Автівкам віриш одразу, особливо якщо ввімкнути симулятивну фізику. А ось Томмі... здається, пересувається в костюмі, набитому холодцем. Поки розженеться, поки повернеться - перестрілка вже встигає обговорити його запізнення.

Бойова система стала сучаснішою, але й вороги тепер поводяться так, ніби перед початком місії їм безкоштовно роздавали коктейлі Молотова за програмою лояльності. Постійно змушують рухатися, обходять із флангів, засипають кулями, а аптечки швидко пояснюють, що бездумно висовуватися з укриття - погана бізнес-модель. Ще й магазини з набоями тут не чарівні: любите перезаряджатися після кожного пострілу - готуйтеся викидати патрони разом із магазином.

А якщо вам раптом здасться, що ви ідеально контролюєте ситуацію, гра турботливо запхне ворога або ключову машину в текстури. Стріляй, кидай гранати, танцюй з бубном - нічого не допоможе. Мабуть, це така шана оригіналу: навіть баги тут вирішуються по-класичному - "перезапусти й не став зайвих запитань".

Гра постійно змінює темп і підкидає сцени, які легко згадати навіть через роки. Скажена гонка на ретроавтомобілях, шторм під час рейду на ферму бутлегерів, втеча дахами міста, перестрілка в художній галереї, нічні поїздки під джаз із радіоприймача... Складається враження, ніби хтось акуратно вирізав найкращі моменти з десятка гангстерських фільмів і зібрав їх в одну історію.

Єдине, до чого доведеться звикнути:

- Томмі бігає так, ніби перед кожною місією його нагодувала італійська бабуся;

- бандити купують коктейлі Молотова оптом і явно мають знижку від виробника;

- поліція більше любить правила дорожнього руху, ніж переслідування мафії. За перевищення швидкості прилетять швидше, ніж на перестрілку.

Окремо варто похвалити сам ремейк. Автори не просто намалювали сучасну графіку, а переписали частину діалогів, зробили персонажів природнішими й розширили окремі місії, не змінюючи дух оригіналу. При цьому атмосфера 30-х років нікуди не зникла - навпаки, виглядає переконливіше.

Mafia: Definitive Edition - це насамперед чудова кримінальна драма, а вже потім бойовик. Вона не намагається завалити вас сотнею активностей чи нескінченним відкритим світом. Вона просто розповідає сильну, дорослу історію про дружбу, вірність і ціну зробленого вибору. І робить це настільки добре, що після фінальних титрів залишається лише одне питання: чому ігри такого рівня виходять так само рідко, як чесні політики?

[9.5/10]