Якби Годзілла виросла вихованою, обзавелася щупальцями й оселилася в затишному містечку з дуже терплячими мешканцями, її б назвали Tentacular. Формально ви тут допомагаєте людям. Насправді ж увесь час боретеся зі спокусою перевірити, чи можна це зламати і як далеко воно полетить.
Ви - гігантський восьминіг у VR, а перед вами розгортається крихітне містечко, схоже на величезну LEGO-діораму. Люди досліджують ваше походження, просять допомоги, мер нахвалює, оркестр дудить на вашу честь, вас відправляють на розкопки НЛО... поки ви, давлячись від сміху, жбурляєте містян у море.
Головний виклик - керування. Щупальця мають інерцію, розтягуються й поводяться так, ніби вони зроблені з желе. Спочатку намагаєшся акуратно взяти контейнер, а через хвилину випадково тараниш ним будинок. Не тому що хотів. Ну... не тільки тому.
У межах завдань гра дозволяє чимало пустощів:
- жбурляти контейнери у дах визначної, історичної будівлі;
- відштовхнути військовий корабель зі словами "що ви собі дозволяєте!";
- відкрити будівлю як ляльковий будиночок й взяти участь у засіданні сенату щодо збору кукурудзи;
- узяти балакучого містянина й урочисто відправити його купатися (це не набридає!).
Саме в цьому й народжується весь гумор. Tentacular не сварить за дрібний хаос, а ніби підморгує: "Ми знаємо, що ти зараз це зробиш". І, звісно, ти робиш. Бо коли перед тобою іграшкове містечко, внутрішня дитина миттєво бере керування на себе й починає видавати щось на кшталт: "Бум! Бдж! Уііі!"
Втім, ейфорія триває не вічно. Повноцінною пісочницею гру не назвеш, сюжет тут існує лише для того, щоб підкинути нову ситуацію, де можна трохи похуліганити, а більшість завдань зводяться до перенесення й жбурляння різних вантажів. Через кілька годин починаєш більше вигадувати власні розваги, ніж виконувати прохання остров'ян. Якщо ви не любите самі вигадувати собі розваги, гра досить швидко покаже весь свій арсенал.
Та попри це Tentacular дарує дуже незвичний досвід. Це не головоломка, не екшен і не симулятор руйнувань. Швидше можливість ненадовго повернутися в дитинство, коли будь-яке місто з конструктора існувало лише для того, щоб спочатку його побудувати... а потім із величезним задоволенням випадково "необережно" рознести.
[7/10]
Коментарі
Дописати коментар