Проходить пів години... і ви вже втретє бурмочете собі під ніс: "Трикутник... в окулярах... із метеликом... Та де ж ти?"
Формула максимально лаконічна. Перед місією отримуєте короткий брифінг із фотографією цілі, описом і кількома секундами на запам'ятовування. Далі сідаєте за снайперську гвинтівку й починаєте уважно вдивлятися в натовп. Але найцікавіше те, що потрібний персонаж далеко не завжди стоїть на мапі з самого початку. Він може з'явитися пізніше, пройти іншим маршрутом або взагалі змусити вас сумніватися у власному зорі. Через хвилину вже чесно питаєш монітор: "Та тут усі в піратських капелюхах! Хто з вас злочинець?"
При всій простоті механіки автори вдало обігрують ситуації. То потрібно ліквідувати ціль, то навпаки - захистити її, то зіграти в контрснайпера й уважно стежити вже не за натовпом, а за чужою оптикою. І раптом виявляється, що ваші очі давно не проходили такого медогляду.
Несподівано добре працює і режим-забавка з пошуку предметів. Знайти двадцять пар окулярів, коли їх раптом вирішило вдягнути пів міста, звучить як дитяча розвага. А потім запускаєш рівень вдруге й розумієш, що всі предмети поміняли місця.
Так, гра не без огріхів. Історія майже не розкривається, окремі предмети іноді вперто не хочуть зараховуватися, поки не здогадаєшся, в яку саме їхню частину потрібно влучити. Але це той випадок, коли фантазія автора компенсує скромний бюджет. Гра бере одну просту механіку, десятки разів повертає її під різними кутами й непомітно затягує у стан потоку. Наприкінці вже не думаєш ні про сюжет, ні про очки. Лише про те, що десь у цьому натовпі точно ходить терорист із щетиною і детонатором.
[7.5/10]
Коментарі
Дописати коментар